Куряче м’ясо натуральне джерело білка. Шніцель, приготований своїми руками з додаванням натурального меду та цибулі, має хрумку скоринку завдяки доданню сухарів та незвичайного меду, що робить його гастрономічно цікавим на столі.
Кегельбанський рецепт не можна порівняти з такими відомими рецептами, як «Віденський шніцель» або «Берлінський шніцель», але його відрізняє новизна смаку, простота та легкість у приготуванні.
Загальний час приготування не перевищує 20 хвилин, це при наявності готового або покупного фаршу. Це справді простий і корисний спосіб відновити сили та енергію.
Енергетична цінність рівень ситості чи насичення готової страви визначається приблизно так: 200 кілокалорій у 100 грамах готового продукту, або 860 кДж.
Інгредієнти для 4 порцій (по 220 г кожна):
- курячий фарш 1,2 кг
- мед квітковий або гречаний 100 г
- добавки за смаком
Фарш готується так само, як і для рубленого шніцелю, а подрібнені шматочки курячого філе загортаються в хрумкі панірувальні сухарі. Спеції до цього рецепту не входять, але можуть бути додані в процесі підготовки м’яса до смаження, залежно від бажання кухаря. Паніровка під час смаження допомагає м’ясу зберегти природну соковитість та ніжність.
Після паніровки викладіть курячий фарш на невелику розігріту сковороду діаметром 22-24 см і готуйте по 2-3 хвилини з обох сторін.
На цьому етапі рівномірно розподіліть фарш по всій поверхні сковороди та притисніть кулінарною лопаткою або столовою ложкою, це і буде товщина майбутнього шніцелю. Потім готуйте на повільному вогні по 10-12 хвилин із кожного боку. Не накривайте кришкою сковороду.
У цьому випадку немає необхідності попередньо змащувати сковороду з антипригарним та тефлоновим покриттям. Однак важливо відзначити, що зміна смакового профілю страви може бути досягнута за допомогою таких нюансів, як змащення сковороди різними антипригарними сумішами. Наприклад, можна використовувати вершковий маргарин, оливкову олію, свинячий або гусячий жир, олію з пряного розсолу оселедця та багато іншого, щоб надати готовій страві різні смакові відтінки.
Крім того, за допомогою коліру золотистої скоринки та часу, необхідного для приготування шницелю, визначають, чи достатньо просмажена кожна сторона. Готовність страви оцінюється за смаком та часом. Візуальним підтвердженням повного приготування видимі сліди соковитих прозорих виділень на поверхні страви.
Завдяки стійкій формі маленької сковороди шніцель виходить схожим на млинець рівномірної товщини. Тому неофіційно їх називають «солодкі курячі млинці».
Кегельбанський рецепт курячих шніцелів заснований на популярній в латвійській кухні «солодкій куриці» за смаком, але не ідентичний за інгредієнтами, технікою приготування або точністю смаку та форми.
Наступний крок викласти шніцель на десертну тарілку, поверхня якої попередньо змащена медом. Також можна використовувати дерев’яну паличку, щоб змастити верх шніцелю медом.
Використання курячого фаршу без смакових добавок можна назвати прісним. Однак добавки цілком доречні на завершальному етапі перед подачею страви на стіл.
Основний спосіб додавання меду описано вище. У курячі млинці можна додавати й інші інгредієнти за смаком, наприклад, натуральну ікру, цибулю, селеру, хрін, гірчицю, оселедцеву олію, хлорелу, лимонний сік, волоські горіхи і навіть екстракт ацероли.
Курячий шніцель рекомендується подавати гарячим до столу.